t(14;16) IGH/MAF

Найбільш частими первинними аномаліями при множинній мієломі (ММ) є трисомії непарних хромосом або транслокації, що включають локус гена важкого ланцюга імуноглобуліну (IGH). Найпоширенішими транслокаціями IGH, асоційованими з ММ, є t(11;14), t(4;14), t(6;14), t(14;16) і t(14;20). Наслідком цих перебудов є дисрегуляція генів, розташованих поруч із енхансерами транскрипції в локусі IGH. Прогноз і стратифікація ризику сильно залежать від виявлення та інтерпретації цитогенетичних первинних аномалій. t(14;16) і t(14;20) розглядаються як високий ризик, t(4;14) як проміжний ризик і t(6;14) і t(11;14) як стандартний ризик цитогенетичних відхилень у пацієнтів з MM на основі дослідження методом FISH. Вторинні аберації також впливають на результат.

Надекспресія MAF, спричинена t(14;16)(q32;q23), підвищує рівні експресії нижчих цільових генів цикліну D2 та інтегрину бета-7 та сприяє патогенезу ММ щонайменше двома механізмами. Циклін D2 є головним гравцем у регуляції клітинного циклу, а дисрегуляція цикліну D2 сприяє розвитку пухлини. Крім того, надмірна експресія інтегрину бета-7 впливає на взаємодію між клітинами мієломи та стромою кісткового мозку і таким чином сприяє трансформації злоякісних плазматичних клітин.